Шукати в цьому блозі

неділю, 13 листопада 2016 р.

Тема самоосвіти


Впровадження інтерактивних методів навчання у викладання біології та  моделювання ситуацій успіху для високих досягнень кожного учня
Учитель мусить бути творцем.
Він має так  розуміти свої обов'язки, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а підносити його,
 відтворюючи довкола дитини атмосферу здорової діяльності, приємний осередок, повний краси, збуджувати у дитини
 високі почуття, викликати в неї самостійну думку,
ініціативу і той святий неспокій, що раз у раз шукає нової правди, нової краси і не кристалізується на чужому,
пасивно прийнятому з чужих уст.
                                                      Софія Русова

 Я вважаю, що ці слова  повністю  відображають  моє педагогічне кредо.
Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”
Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань.
Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити  кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів.
Сутність інтерактивних методів викладання  в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів. Безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.  Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує разючі результати.
У схемі, відомій під назвою „Піраміда навчання”, вражаючі данні: лекція гарантує п’ять відсотків засвоєння викладеного матеріалу, читання - 10, дискусійні групи вже – 50, а навчання інших чи практичне застосування знань – 90 відсотків. Набагато важливіше, хоча значно важче навчити дитину, ніж просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Мозок – не відеомагнітофон, щоб автоматично записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він працював, його треба ввімкнути – ввімкнути в процес навчання розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин.

Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:
“Те, що я чув, я забуваю.
  Те, що я бачу, я пам’ятаю.
  Те, що я роблю, я розумію.”

Досі школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Навіть у вузькій галузі неможливо одній людині знати все. Для цього є довідники, комп’ютери з великими обсягами пам’яті. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології.
Іноді ми забуваємо про те, що дитина в класі лишається „одиницею навчального процесу”. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з кожним учнем і учнів між собою.
    Біологія як предмет природничого циклу має на меті формувати цілісний світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже важливо розглядати шкільну біологію як компонент у загальній системі освіти та забезпечувати на уроках цього предмета реалізацію цілей загальної середньої освіти. Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно-розвиваючого навчання суттєво змінюється режисура уроку.
Зодчий будує храми та палаци, композитор пише музичні твори, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із дітьми. 
Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і вимагає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо  учнів за результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не змушувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Я вважаю, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності та вміння.

Контроль результатів засвоєння знань, умінь та навичок учнів є важливою дидактичною ланкою навчального процесу. Він виконує різні функції, насамперед – навчальну, виховну й розвивальну.
На своїх уроках я активно застосовую на уроках обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”..
Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): “мозковий штурм -. форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв¢язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую  групові методи навчання, взаємонавчання (“консультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. Для підтримання пізнавального інтересу учнів я використовую нестандартні уроки або їх елементи: наприклад, урок-аукціон, брейн-ринг. Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою  системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів. Завдання до тематичної  атестації я складаю різнорівневі по  запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Розробила нетрадиційні методи проведення тематичного оцінювання знань учнів “Скринька знань”, “Коло друзів ”.
До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи.Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  
Перед проведенням контрольної  роботи або замість тематичної атестації доцільно проводити взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах  по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка “ДОВІРА” - вчитель виставляє оцінки групи як поточні, “СУМНІВ” – група  пропонує учня, який буде захищати свою оцінку.

Якщо учень   не підтвердить свої знання, то знижається оцінка усім членам групи на відповідну кількість балів, на яку знижена оцінка представнику групи. При отриманні таблички “СУМНІВ” опитування учнів здійснюється  за бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників ,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування  учнів.
               Завжди бачу  в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.
Користуючись сходами активного пізнання, намагаюсь, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Я вважаю, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках запроваджую форму “запитання - відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна” суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження.
Як писав відомий психолог С. Л. Рубін штейн: “Важливо, щоб людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання, здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...”.
У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність, самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Форма роботи при побудові гіпотез дає добрі результати при вивченні теми: “Основи генетики” в 11 класі. При глибшому вивченні інтронів та екзотів, структурних і регуляторних генів учні висувають гіпотези щодо керування цими генами, а також про перспективи в галузі медицини. Особливо оригінальні гіпотези висувають учні при глибшому вивченні хромосомної теорії спадковості, генетичних карт хромосом, проблеми клонування.
Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом роботи, як “мозаїка”. Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого складне або розібрати складне до простішого.
У своїй роботі практикую міжкласний факультатив, в якому беруть участь учні 8-11 класів. Найважливішим завданням факультативу є підготовка “консультантів” – учнів, які є першими помічниками учителя на уроках. Такі заняття учні відвідують за власним бажанням. Готуючись до різних етапів олімпіад з біології , вони повторюють теоретичний матеріал. Учні старших класів виступають консультантами для молодших школярів.


Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися.      Це залежить від батьків і вчителів. 

Мої нагороди та мої переможці







Переможець конкурсу “Найкраща розробка уроку
 з екології” 

Переможець конкурсу “Найкращий позакласний
захід з біології” 







Авторська програма з екології

Пояснювальна записка
до програми занять екологічного гуртка «Юний еколог» на 2016-2017 н.р.
Керівник гуртка Казмірчук Ю.В. вчитель біології та екології.
Робота  екологічного гуртка «Юний еколог» є  базою для навчальної дисципліни «Екології». Навчальний курс гуртка орієнтований на висвітлення екологічних проблем пов’язаних із змінами і перетвореннями природних процесів і компонентів природи.
Дана програма гуртка базується на теоретичних та практичних матеріалах посібника:
 Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч.посіб.-К.: Лібра, 2006.
Загальна мета курсу: формування елементів екологічної культури  учнів, навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на бережливому ставленні до природи  як унікального природного ресурсу.
Освітня концепція предмета:
•         усвідомлення єдності людини і навколишнього природного середовища;
•         розглянути екологічний стан України і інших країн, причини, наслідки  
          діяльності людства, вихід з даного становища;
•         формування вмінь співвідносити екологічні знання з життєвим досвідом;
•         виховання елементів екологічної культури учнів;
•         навчити дітей жити за правилом «Здорова планетаздорова людина».

Навчальна та виховна мета:
•         розвивати зацікавленість до вивчення екології;
•         сформувати базові знання, необхідні для сприйняття й розуміння сучасної
          екології;
         виховувати  екологічно  спрямоване  мислення, бережливе  та   
          господарське  ставлення  до  природи; толерантність,  прагнення  до 
          збагачення  знань.
•         створення умов для самореалізації та самовизначення учнів;
•         формувати  вміння  аналізувати, порівнювати, самостійно  робити 
          висновки,  працювати  з  літературою;   створювати  презентації; вміння               
          працювати  групами, уміння  захищати  свої  думки.

Методи  та  прийоми :
1.       Інформаційно – рецептивний :
 а) мовний (розповідь, бесіда ) ;
 б) наочний ( робота  зроздатковий матеріалом ) .
2.       Репродуктивно – пошуковий ( виконання  практичних  завдань ).
3.       Евристично – пошуковий (робота  в  групах  над  завданнями  відповідно  до  інструктивни х  карток, побудова  проблемних  питань  та  всебічний  аналіз  об’єкту, що  вивчається ).

Провідні ідеї програми: висвітлення теоретико-методологічних основ, які ґрунтуються на базових принципах міжнародної стратегії сталого розвитку і прикладних сторін екологічних досліджень, ознайомлення з основними екологічними проблемами в Україні та світі.
Основними завданнями гуртка "Юний еколог" (8-11 класи) для учнів Авіакосмічного ліцею НАУ  є:
– виховання почуття відповідальності за забруднення природного середовища, стан довкілля, свідомості щодо необхідності дотримання природоохоронного законодавства;
- розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь і навичок, стосовно оцінювання екостанів і екоситуацій, ступеня їх напруженості, ефективності охорони природи.
– формування світоглядних знань про основні тенденції розвитку екологічних особливостей природокористування;
– розкриття наукових основ вивчення екологічних проблем у відповідності з положеннями міжнародної стратегії сталого розвитку;
Структура і зміст програми гуртка «Юний еколог» базуються на принципах неперервності і наступності позашкільної екологічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, гуманізації, екологізації, диференціації навчального матеріалу залежно від практичної спрямованості.
Даний курс розрахований на 175 годин (4,5 годин тижневого навантаження у 8-11 класах) й охоплює 25 взаємопов’язаних тем.
Практична частина програми є важливою її складовою, оскільки обґрунтування певних залежностей, доведення наявних тенденцій розвитку, зрештою аргументація конкретної позиції неможливе без наведення певних статистичних відомостей. Тому практичні роботи передбачають розв’язання нескладних екологічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення спостереження, міні-дослідження, дискусій, семінарів, "круглих столів", ділових ігор, моніторингових досліджень, написання творчих робіт.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Учні повинні мати уявлення про:
v головні етапи розвитку екології;
v структуру сучасної екології;
v новітні напрямки екології;
v найголовніші екологічні закони, правила та принципи;
v еколого-економічні основи природокористування;
v основні завдання економіки природокористування.

Учні повинні знати:
Ø екологічні чинники середовища,
Ø сучасні методи дослідження стану повітря,
Ø сучасні методи дослідження стану водних об’єктів,
Ø сучасні методи дослідження стану ґрунтів,
Ø індикатори  гармонійного розвитку,
Ø особливості екологічного мислення та екологічної свідомості.
Учні повинні вміти:
§  оцінювати забрудненість повітря за допомогою лишайників;
§  оцінювати вплив автотранспорту на стан повітря;
§  визначати твердість, кислотність та лужність вод;
§  розпізнавати мінеральні добрива як можливих забруднювачів ґрунтів та поверхневих вод
Учні повинні засвоїти такі поняття і терміни:
екологія
дискретність
геоекологія
біоекологія
соціальна екологія
техноекологія
екологізація
біоіндикатори
гілобіологія
гепатогенна зона
детеріорація
ентропія


зона оптимуму
зона мінімуму
радіаційний баланс
едафічні чинники
топічні зв’язки
трофічні зв’язки
фабричні зв’язки
форичні  зв’язки
рекультивація
ліхеноіндикація
сталий розвиток
ноосфера
екологічний паспорт
геліоенергетика
екологічний коридор
сукцесія
аутекологія
екологічні стандарти
ГДК
ГДВ
ГДЕН
раціональне  природокористування
біомаса
біорізномаїття





«Стратегія РОЗУМУ не може протистояти
стратегії ПРИРОДИ»
М.Моісеєв
Навчально-тематичний план
Назва теми
Кільк-ть годин
1
Вступ до екології
1
2
Теоретичні аспекти сучасної екології
Сучасна екологія: предмет, методи, завдання, структура
5
3
Характеристика стану середовища життєдіяльності людини
4
4
Глобальна екологічна система
8
5
Агросфера
9
6
Ноосфера
8
7
Сучасні методи дослідження стану довкілля
4
8
Людина і навколишнє середовище (основи екології людини)
9
9
Визначення екологічного стану водних об’єктів
7
10
Визначення екологічного стану повітря
7
11
Визначення екологічного стану грунтів
5
12
Екологічні дослідження живої природи. Рослини
11
13
Екологічні дослідження живої природи. Тварини
5
14
Екологічні дослідження живої природи. Мікроорганізми
4
15
Визначення якості довкілля
7
16
Охорона навколишнього природного середовища
10
17
Хімія та проблеми навколишнього середовища
3
18
Основні хіміко-екологічні поняття
10
19
Використання природних ресурсів
15
20
Основні принципи екологічної технології
6
21
Люди та потреби. Природні ресурси
12
22
Вибух забруднень та колапс людства
11
23
Людина та гідросфера Землі
4
24
Уроки Чорнобиля
8
25
Екологія та сценарії майбутнього
2

 Програма   гуртка «Юний еколог» (175 год\ 4,5 год на тиж)
П е р ш и й    р і к   н а в ч а н н я  39 год   (1год на тиждень)
Назва теми
1
Вступ до екології (1 год)
Теоретичні аспекти сучасної екології
Сучасна екологія: предмет, методи, завдання, структура (5 год)
2
Основні термінологічні визначення, поняття, положення
Найголовніші екологічні закони, правила, принципи
Екологічні  правила та  принципи
Методологічні особливості сучасної екології
Характеристика стану середовища життєдіяльності людини (4 год)
3
Будова, стан, функціонування атмосфери
Будова, стан, функціонування гідросфери
Будова, стан, функціонування літосфери
Взаємоузгодженість між функціонуванням сфер
Глобальна екологічна система (8 год)
4
Біосфера і людина
Екологічні чинники
Типи взаємовідносин між організмами
Популяції
Будова біосфери
Функціонування біосфери
Кругообіг речовин та перетворення енергії – основа рівноваги та стійкості біосфери
Складання схем кругообігу хімічних елементів у біосфері
Шляхи гармонізації відношень людства з біосферою в період науково-технічного прогресу
Основні положення біосферної (глобальної) екології
Техногенний вплив на літосферу
Агросфера ( 9 год)
5
Агросфера.  Агроекосистеми
Грунт. Розподіл грунтів у світі
Причини втрат грунтів
Основні забрудники грунтів
Рекультивація земель
Системи землеробства
Проектна робота «Проблеми та перспективи розвитку агросфери»


Ноосфера (8 год)
6
Ноосфера.
Витоки ноосферної ідеї
Сучасні підходи до ноосферної ідеї
Екологічний виклик і сталий розвиток
Індикатори гармонійного розвитку України
Еколого –економічні основи природокористування. Основні закони економіки природокористування.
Правові основи природокористування.
Проектна робота «Проблеми та перспективи розвитку ноосфери»
   7                                Сучасні методи дослідження стану довкілля (4год)
             Хімічні методи
             Фізико-хімічні методи. Фізичні методи. Біохімічні методи



Д р у г и й   р і к   н а в ч а н н я 39 год  (1год на тиждень)
Людина і навколишнє середовище (основи екології людини) (9год)
1
Біосоціальна сутність людини
Форми ставлення людини до природи
Проблеми забруднення навколишнього середовища людини
Шляхи  вирішення проблем забруднення навколишнього середовища
Проектна робота «Екологічне мислення підлітків»
Визначення екологічного стану водних об’єктів (7 год)
2
Особливості відбору проб на аналіз
Методи аналізу води
Основні характеристики водойм
Органолептичні властивості води
Зависі та розчинені речовини
Твердість води
Кислотність та лужність вод
Визначення екологічного стану повітря (7 год)
3
Оцінка запиленості повітря 
Оцінка запиленості листя дерев
Оцінка токсичності пилу
Визначення вмісту вуглекислого газу
Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників (ліхеноіндикація)
Оцінка впливу автотранспорту на стан повітря
Проектна робота «Найбільш забруднені мікрорайони м. Києва»
Визначення екологічного стану грунтів (5 год)
4
Гідроскопічна вода
Органічні речовини
Хімічний склад засолених грунтів
Антропогенні порушення грунтів
Розпізнання мінеральних добрив як можливих забруднювачів грунтів і поверхневих природних водойм
Екологічні дослідження живої природи. Рослини (11год)
5
Інтенсивність фотосинтезу у рослин (за вмістом карбону)
Вміст хлорофілу у листках рослин – біоіндикаційна ознака середовища
Нітрати в овочевих культурах
Аут екологічні дослідження рослин
Порівняльний аналіз анатомічних особливостей рослин із різних екотопів
Екологічні особливості лишайників
Екологічні особливості мохів
Визначення стану дерев на вулицях
Визначення стійкості рослин до засолення грунтів
Визначення фіто токсичності важких металів
Проектна робота «Рослини – біоіндикатори чистоти»









Т р е т і й     р і к   н а в ч а н н я 39 год (1год на тиждень)
Екологічні дослідження живої природи. Тварини (5 год)
1
Життєві форми тварин
Аут екологічні дослідження тварин
Екологічні функції дощових червяків
Оцінка якості бджолиного меду
Бджоли як біоіндикатори стану довкілля

Екологічні дослідження живої природи. Мікроорганізми (4 год)
2
Екологічні функції мікроорганізмів у грунті
Мікроорганізми і фітонциди рослин
Біотестування залишкової токсичності рослин
Проектна робота «Мікроорганізми – біоіндикатори чистоти »
Визначення якості довкілля (7 год)
3
Екологічний стан ділянки території
Оцінка рівня радіаційного фону та забрудненості води, грунту
Оцінка рівня радіаційного фону та забрудненості харчових продуктів
Складання геоекологічних карт
Оцінка побутових і промислових відходів

Охорона навколишнього природного середовища (10 год)
4
Стан навколишнього природного середовища
Правові аспекти охорони навколишнього середовища
Організація служби охорони навколишнього середовища
Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
Екологічна паспортизація підприємств
Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища
Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів
Екологічне законодавство та його використання – основа гармонійної взаємодії суспільства та природи
Визначення збитків, що завдаються навколишньому середовищу господарською діяльністю промислових підприємств
Моделювання екологічних проблем глобального, національного, регіонального та місцевого характеру та вибір шляхів їх рішення
Хімія та проблеми навколишнього середовища (3 год)
5
Значення хімії, хімічної технології у розвитку економіки України.
Місце хімії у вирішенні екологічних проблем
Глобальні екологічні проблеми сучасності та вплив діяльності людини на довкілля
Наукові основи охорони навколишнього середовища
6
Основні хіміко-екологічні поняття (10 год)
Поняття про фізичне, біологічне та хімічне забруднення . Основні джерела хімічного забруднення. Забруднювачі. Поняття, класифікація та загальна характеристика. Вплив на навколишнє середовище
Поняття про буферність ґрунту та води. Показники якості
Вивчення буферної ємкості ґрунту (практична робота)
Викиди, поняття про вихлопні та димові гази. Відомості про відходи та їх вплив на навколишнє середовище
Очищення. Коротка характеристика методів фізико-хімічного очищення
Поняття смогу та його види. Основні відомості про дири та озоновий екран
Поняття, характеристика токсичності
Поняття, наукові основи та сучасна концепція моніторингу навколишнього середовища

Ч е т в е р т и й    р і к    н а в ч а н н я  58 год (1,5 год на тиждень)

Використання природних ресурсів (15 год)

1
Поняття про природні ресурси. Класифікація за походженням, хімічним складом та агрегатним станом. Поняття про мінеральну сировину , її класифікація
Поняття мало відхідних та безвідхідних технологіях
Основні екологічні способи розвязання сировинної проблеми.
Правові аспекти охорони надр
Усвідомлення особистої причетності кожної людини до проблем довкілля
Правові аспекти охорони надр
Усвідомлення особистої причетності кожної людини до проблем довкілля
З чого починається екологічне виховання та екологічне мислення?
Проектна робота «Екологічні проблеми мого мікрорайону. Шляхи їх вирішення» 
Проектна робота «Екологічні проблеми мого міста. Шляхи їх вирішення»
Проектна робота «Екологічні проблеми України Шляхи їх вирішення»
Проектна робота «Глобальні екологічні проблеми. Шляхи їх вирішення»

Основні принципи екологічної технології (6 год)
2
Способи очищення газоподібних викидів та їх характеристика
Основні принципи очистки природних та стічних вод
Практична робота. Якісне виявлення хлорид іонів у питній воді
Очисні споруди
Сучасні технологічні лінії для очистки повітря, води, ґрунту

3
Люди та потреби. Природні ресурси (12 год)
Характеристика “середніх” чоловіка та жінки
Про потреби людини
Світовий демографічний вибух
Людність світу: стан, прогнози
Демографічна катастрофа в Україні
Ресурси біосфери та потреби людства
Про поняття ресурси
Природні ресурси
Ґенеза використання енергетичних ресурсів
Енергетичні ресурси Землі та України
Земельні та водні ресурси Землі
Мінеральні ресурси планети
Не відновлювальні мінеральні ресурси

4
Вибух забруднень та колапс людства (11 год)

Забруднення та їх класифікація
Про концентрації та рівень забруднення
Забруднювачі та масштаби забруднення
Проблеми в атмосфері
Чому сучасний варіант Землі є ідеальним?
Екологічна оцінка природної атмосфери
Озонова дира – сигнал небезпеки
Проблема техногенного перегрівання атмосфери
Про глобальне забруднення атмосфери
Проблема забруднення атмосфери житла
Стан атмосфери в Україні
5

Людина та гідросфера Землі ( 4 год)

Ще раз про особливості води та їх значення
Яка вода потрібна живим організмам?
Забруднюючі агенти у воді
Забруднювачі води
Якість води в Україні
6

Уроки Чорнобиля (8 год)

Розвиток ядерної енергетики
Про 4-й реактор ЧАЕС до його вибуху
Експериментатори і реактор
Радіонукліди і політики
Радіонуклідне забруднення
Екологічні наслідки катастрофи на ЧАЕС
Проектна робота «Атом і людство»
Узагальнення вивченого матеріалу
Повторення основних екологічних термінів та визначень
7

Екологія та сценарії майбутнього (2 год)

Еволюція наукових прогнозів.
Про застосованість до людства законів природи
Прогнози майбутнього наших часів.
Перспективи спільного порятунку