неділя, 13 листопада 2016 р.

Тема самоосвіти


Впровадження інтерактивних методів навчання у викладання біології та  моделювання ситуацій успіху для високих досягнень кожного учня
Учитель мусить бути творцем.
Він має так  розуміти свої обов'язки, щоб не затримувати природного розвитку дитини, а підносити його,
 відтворюючи довкола дитини атмосферу здорової діяльності, приємний осередок, повний краси, збуджувати у дитини
 високі почуття, викликати в неї самостійну думку,
ініціативу і той святий неспокій, що раз у раз шукає нової правди, нової краси і не кристалізується на чужому,
пасивно прийнятому з чужих уст.
                                                      Софія Русова

 Я вважаю, що ці слова  повністю  відображають  моє педагогічне кредо.
Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”
Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань.
Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити  кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвиваючого, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, розвиток творчої особистості учнів.
Сутність інтерактивних методів викладання  в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів. Безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.  Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує разючі результати.
У схемі, відомій під назвою „Піраміда навчання”, вражаючі данні: лекція гарантує п’ять відсотків засвоєння викладеного матеріалу, читання - 10, дискусійні групи вже – 50, а навчання інших чи практичне застосування знань – 90 відсотків. Набагато важливіше, хоча значно важче навчити дитину, ніж просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Мозок – не відеомагнітофон, щоб автоматично записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він працював, його треба ввімкнути – ввімкнути в процес навчання розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин.

Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:
“Те, що я чув, я забуваю.
  Те, що я бачу, я пам’ятаю.
  Те, що я роблю, я розумію.”

Досі школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Навіть у вузькій галузі неможливо одній людині знати все. Для цього є довідники, комп’ютери з великими обсягами пам’яті. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології.
Іноді ми забуваємо про те, що дитина в класі лишається „одиницею навчального процесу”. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з кожним учнем і учнів між собою.
    Біологія як предмет природничого циклу має на меті формувати цілісний світогляд, екологічний спосіб мислення, здоровий спосіб життя. Тому дуже важливо розглядати шкільну біологію як компонент у загальній системі освіти та забезпечувати на уроках цього предмета реалізацію цілей загальної середньої освіти. Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але в системі особистісно-розвиваючого навчання суттєво змінюється режисура уроку.
Зодчий будує храми та палаци, композитор пише музичні твори, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із дітьми. 
Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і вимагає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо  учнів за результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не змушувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Я вважаю, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності та вміння.

Контроль результатів засвоєння знань, умінь та навичок учнів є важливою дидактичною ланкою навчального процесу. Він виконує різні функції, насамперед – навчальну, виховну й розвивальну.
На своїх уроках я активно застосовую на уроках обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”..
Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): “мозковий штурм -. форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв¢язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую  групові методи навчання, взаємонавчання (“консультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. Для підтримання пізнавального інтересу учнів я використовую нестандартні уроки або їх елементи: наприклад, урок-аукціон, брейн-ринг. Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою  системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів. Завдання до тематичної  атестації я складаю різнорівневі по  запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Розробила нетрадиційні методи проведення тематичного оцінювання знань учнів “Скринька знань”, “Коло друзів ”.
До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи.Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  
Перед проведенням контрольної  роботи або замість тематичної атестації доцільно проводити взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах  по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка “ДОВІРА” - вчитель виставляє оцінки групи як поточні, “СУМНІВ” – група  пропонує учня, який буде захищати свою оцінку.

Якщо учень   не підтвердить свої знання, то знижається оцінка усім членам групи на відповідну кількість балів, на яку знижена оцінка представнику групи. При отриманні таблички “СУМНІВ” опитування учнів здійснюється  за бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників ,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування  учнів.
               Завжди бачу  в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.
Користуючись сходами активного пізнання, намагаюсь, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Я вважаю, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках запроваджую форму “запитання - відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна” суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження.
Як писав відомий психолог С. Л. Рубін штейн: “Важливо, щоб людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання, здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...”.
У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність, самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Форма роботи при побудові гіпотез дає добрі результати при вивченні теми: “Основи генетики” в 11 класі. При глибшому вивченні інтронів та екзотів, структурних і регуляторних генів учні висувають гіпотези щодо керування цими генами, а також про перспективи в галузі медицини. Особливо оригінальні гіпотези висувають учні при глибшому вивченні хромосомної теорії спадковості, генетичних карт хромосом, проблеми клонування.
Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом роботи, як “мозаїка”. Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого складне або розібрати складне до простішого.
У своїй роботі практикую міжкласний факультатив, в якому беруть участь учні 8-11 класів. Найважливішим завданням факультативу є підготовка “консультантів” – учнів, які є першими помічниками учителя на уроках. Такі заняття учні відвідують за власним бажанням. Готуючись до різних етапів олімпіад з біології , вони повторюють теоретичний матеріал. Учні старших класів виступають консультантами для молодших школярів.


Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися.      Це залежить від батьків і вчителів. 

Немає коментарів:

Дописати коментар